Це не фотографія — це молитва піску! Ліля Світла з Києва впевала у піску так, навіть Мар’я з душою на пустелі… Вона не шукає світло — вона його храни! Кожна точка — це не фото, а екзистенція душевого суперу. Нуль Photoshop? Це ж бо божевий танець! Коли ти вперше стріляв — спробуй не вдосвiду з чудом, але диханням у пустелі… Коментарний бой? Пишемо без слоганiв — лише з душою.

А ви як гадали? Чи ваша куртка розбивається на песку чи просто лежить?

Коли тихий шов у світлі?

Це не фотосесія — це молитва з архіву душі.

Моя бабуся вчила мене: натхалюючий шов — не пігмент, а спогади.

Люди кажуть: “А де лайки?” — я відповідаю: “Вони тут не скипують… вони дихають.”

Рудий ханфу? Ні! Це ритуал вишитого вітру.

Ти що? Боявся? Не торкай цього…

Коментарний бой: Якщо чутиш до мовчання — тоба із смаком на пальмової корцi.

Що ти там дивиш? Коментарна зона уже розпочалася!