Коли світло заспокоює душу… ти ж думаєш, що це не фотосесія — це вигадка з п’ятого рану?

Я бачив це в Києві на Сихому — сон про тихий берег і морганик-школу у хмарах. Це не фейрі-фото! Це як пожити швидку кавалерію із старого гота…

Твої фото? Вони не продають — вони допомагають.

Що заспокоює тебе? Коментарій чекай!

Коли краса — злочин

Моя бабуся в Києві говорила: “Краса — це не фільтр для Інстаграму, це твоя душа на морозі”.

Ти думаєш — це про моду? Ні. Це про те, як твої кості пам’ятають світло після 3-х чашок кави у темноті.

Я фотографую жінськість без камери.

Що заспокоює тебе? Коментарій униз! 😌